.jpeg)
Аптечка психологічної самодопомоги
Кожна людина народжується зі здатністю протистояти стресу. Але в наш час цей запас стійкості швидко виснажується через війну та невизначеність. А нам усе ще треба дбати про близьких та працювати на перемогу. В межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», створеної за ініціативою першої леді Олени Зеленської, розроблено Аптечку швидкої психологічної допомоги.
Як зупинити паніку? Що робити, якщо нічого не хочеться робити? Як допомогти близьким впоратися зі стресом? Відповіді на ці та багато інших запитань є в Аптечці швидкої психологічної допомоги.
В аптечці зібрані прості вправи для заспокоєння та поради для стійкості.
Вона буде корисною всім, хто відчуває емоційне спустошення, втому, напругу в тілі, паніку, злість, сум. А також тим, хто хоче підтримати своїх близьких. Аптечка зроблена в pdf-форматі, тому її легко завантажити на смартфон чи комп’ютер, тримати під рукою та використовувати за необхідності.
І хоча антистресові вправи не завжди даються з першого разу — не здавайтеся!
Аптечка психологічної допомоги
«Гарячі лінії» та «телефони довіри» психологічної допомоги
Якщо вам тривожно, страшно і ви не можете опанувати думки – це
нормально. У разі ж, якщо ви потребуєте допомоги, звертайтеся за одним із
номерів «гарячих ліній» психологічної підтримки, спеціалісти якої
допомагають українцям підтримати психічне здоров’я в умовах постійного
стресу й емоційної напруги, спричинених війною і не тільки:
- 0-800-100-102 психологічна підтримка МОЗ України, працює щодня з 10:00 до 20:00. Дзвінки з України є безоплатними.
- 0-800-210-160 Телефон довіри лінія психологічної підтримки.
- 095-46-89-800 Центр життєстійкості м.Миргород, вул. Гоголя, 112.
- 0 800 60 20 19 – Контакт-центр МОЗ;
- 1547 – Урядова лінія;
- 0 800 33 20 29 – Лінія допомоги для ветеранів та членів їхніх родин Українського ветеранського фонду;
- 1548 – Лінія Мінреінтеграції;
- 0 800 100 102 – Лінія Національної психологічної асоціації;
- 0 800 210 160 – Лінія міжнародної гуманітарної організації «Людина в біді»;
- (044) 456 17 02; (044) 456 17 25 – Лінії Київського міського центру психолого-психіатричної допомоги при станах душевної кризи;
- 0 800 211 444 – Лінія емоційної підтримки Міжнародної організації з міграції
- 7333 – Лінія запобігання самогубствам Lifeline Ukraine;
- 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного); 116 123 (з мобільного)– Лінія ГО «Ла Страда-Україна»; Дзвінки з України є безоплатними. Консультації надають фахові психологи з багаторічним досвідом, які попередньо пройшли спеціальну підготовку для роботи зі складними кризовими ситуаціями. Крім того, лінія приймає дзвінки громадян України, які перебувають в інших країнах за номерами:
- +420 800 012 058 – у Чехії,
- +48 800 088 141 – у Польщі,
- +33 805 080 466 – у Франції,
- +351 800 780 756 – у Португалії,
- +46 20 160 46 46 – у Швеції,
- +353 1800 817 519 – в Ірландії,
- +39 800 939 092 – в Італії,
- +43 800 017967 – в Австрії,
- +44 808 164 2432 – у Великобританії.
Дзвінки з усіх мобільних операторів цих країн на відповідні номери також є безоплатними.Роботу «гарячої лінії» підтримує Програма розвитку
Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) за фінансової підтримки Європейського Союзу. Ініціатива створення «гарячої лінії» для надання первинної психологічної допомоги належить Національній психологічній асоціації та впроваджується під її керівництвом. До розроблення «гарячої лінії» та підтримки її роботи також долучилися Американська психологічна асоціація та компанія Amazon.
Кількість країн, підключених до мережі психологічної допомоги, буде розширюватися. Додаткова інформація публікуватиметься на сайті Національної психологічної асоціації.
Психологічні вправи-хвилинки для дітей, підлітків та дорослих
Психологічні вправи-хвилинки для дітей, підлітків та дорослих
Що робити коли дитину булять
Булінг
Як розпізнати та захиститись
Життя сучасного підлітка складно уявити без соціальних мереж. Там вони дружать, жартують, часом вчаться та надихаються. Водночас у соцмережах є багато небезпек та ризиків, що можуть нашкодити молодій людині. Розповідаємо про різні впливи та як їх розпізнати, щоб мати змогу вберегти та підтримати
Навчаємо дитину справлятися з емоціями
Маленькі діти часто не знають, як упоратися з почуттям злості, але батьки можуть навчити їх розслаблятися й відпускати свої емоції. Зрозуміло, у дорослих більше реальних причин відчувати злість (у вас проблеми на роботі, ви впустили й розбили телефон або потрапили в затор). Але поставте себе на місце дитини: у її житті теж багато розчарувань. Її засмучують інші діти, які не бажають ділитися іграшками; дорослі, що втручаються в її ігри; старші брати, які мають у родині більше привілеїв, і безліч речей, які дитина ще не засвоїла. Не дивно, що маленькі діти так часто схильні до емоційних зривів.
Діти, котрі лишаються спокійними у важких ситуаціях, більш схильні досягати життєвого успіху. Згідно з дослідженням американських психологів, діти, які легше справлялися з емоціями, показували кращі результати в навчанні й соціальному житті. Вони також виявлялися більш емоційно стійкими в стресових ситуаціях.
Зрозуміло, деяким дітям важче, ніж іншим, залишатися спокійними, коли вони відчувають тиск, але в будь-якому разі батьки можуть допомогти їм стати спокійнішими.
Визначте почуття
Маленькі діти можуть не розуміти, що вони відчувають злість, адже просто дають вихід своїм почуттям. Вам потрібно допомогти дитині усвідомити її почуття, перш ніж вона їх висловить.
Пояснюючи дитині природу почуттів, використовуйте аналогію з вулканом: лава деякий час кипить усередині вулкана, перш ніж прорветься назовні. Скажіть дитині, що почуття злості працює так само, але можна навчитися запобігати виверженню.
Перш за все, дитина повинна навчитися називати свої емоції. Обговорюйте з дитиною ті чи інші ситуації, наприклад: «Мені здається, ти гніваєшся на свого друга, тому що він дражнив тебе, чи не так?». Згодом дитина теж навчиться використовувати такі фрази. Коли вона буде краще розуміти свої емоції, навчіть її розпізнавати фізичні прояви почуттів («Мої щоки горять») і ситуації, які викликають ці почуття («Я гніваюся, коли мій старший брат робить те, що мені заборонено»). Так вона навчиться розпізнавати свої емоції.
Робіть паузи
Поговоріть із дитиною про те, як важко тверезо мислити, відчуваючи негативні емоції. Навчіть дитину робити паузи, щоб заспокоїтися, і після цього шукати вирішення проблеми.
Щоб дитина заспокоїлася, можливо, вам знадобиться відвести її в тихе та спокійне місце. При цьому вам потрібно впоратися з її протидією (наприклад, скажіть: «Любий, тобі треба заспокоїтися»). Якщо ви просто поведете дитину з місця, де розгортається емоційно складна ситуація, цього може виявитися недостатньо. Вам потрібно буде запропонувати їй якусь дію (наприклад, послухати музику або побігати у дворі).
Є ще один відомий спосіб заспокоїтися – глибоке дихання. Поясніть дитині, що почуття злості змушує її дихати частіше. Щоб заспокоїтися, необхідно повільно вдихати через ніс і видихати ротом. Дитину можна навчити цього з раннього віку, і це стане її звичкою.
Обговоріть ситуацію
Як тільки дитина заспокоїлася, вона може відразу ж забути про те, що її турбувало. Але якщо вона все ще сердиться, запитайте, що вона наступного разу може зробити по-іншому, щоб уникнути негативних емоцій. Якщо дитині годі щось придумати, запропонуйте варіант самі (наприклад: «Якщо ти пропонуєш братові пограти у футбол, а він зайнятий, запропонуй йому пограти, коли він закінчить свою роботу). Сприймаючи ваші ідеї, дитина навчиться й сама знаходити рішення, які влаштовують усіх.
Така стратегія спілкування може допомогти вам контролювати ситуацію, не допускаючи, щоб дитина відчувала негативні емоції. Наприклад, коли дитина в магазині вимагає купити їй іграшку, можна поставити їй ультиматум під виглядом вибору: або вона припиняє випрошувати іграшку, або йде додому з татом. У такому випадку вона сама обирає варіант подальшого розвитку подій
Використовуйте гумор
Люди, які можуть посміятися над своїми проблемами й над собою, краще справляються зі складними ситуаціями. Коли дитина бачить, що ви з гумором ставитеся до своїх проблем, вона починає робити так само. Наприклад, якщо ви з дитиною їдете в машині й потрапили в затор, перетворіть ваше занепокоєння на жарт («Минулого тижня я бачила в автосалоні автомобілі, які літають. Шкода, що я не купила такий автомобіль, зараз би він нам став у нагоді»). Якщо ви бачите, що дитина перебуває у стресовому стані, постарайтеся полегшити її стан за допомогою жарту («Ти гніваєшся через те, що молодша сестра впустила твоє морозиво на землю? Пояснімо їй, що морозиво потрібно їсти, а не саджати в землю»).
Створіть у будинку зону, у якій не можна кричати
Не варто пояснювати, що в батьків, які кричать на своїх дітей, згодом діти також схильні кричати на тих, хто навколо. Не можна очікувати, що дитина навчиться контролювати свої емоції, якщо ви самі не вмієте цього робити.
Навіть якщо у вас із дитиною виникають розбіжності, привчіть її обговорювати ситуації спокійним тоном. Установивши таке правило в себе вдома, продумайте план, як навчити цього дитину. Наприклад, спочатку ви можете використовувати нагадування («Не забувай правило – ми не кричимо»), потім попередження («Якщо ти знову підвищиш голос, ми не підемо на вихідних у кіно, як домовлялися раніше»). Будьте готові застосувати наслідки, якщо попередні методи не спрацюють.
Зрозуміло, не тільки дитина може порушувати це правило. Якщо ви самі підвищите голос під час розмови, вибачтеся перед дитиною. Скажіть дитині: «Мене розлютила твоя поведінка, але я не повинна була переходити на крик». Якщо ви відчуваєте, що скоро можете втратити самовладання, візьміть паузу – керуйтеся тим же правилом, якого ви вчите дитину. Скажіть їй: «Я дуже засмучена, щоб обговорювати це зараз. Мені потрібен час, щоб заспокоїтися, і після цього ми зможемо поговорити. Так ви не тільки показуватимете необхідність обговорювати ситуації без крику, а й навчатимете дитину керувати гнівом.
Цікаве дозвілля з дітьми без світла можливе!
Дозвілля без світла і у темряві можливе! Психологиня Світлана Ройз пропонує провести час із дітьми захопливо та цікаво, граючи в такі тілесні ігри:
«Азбука Морзе». Передавати прості слова доторками. Однак заздалегідь треба вивчити кілька літер
«Круг любові». Взятися за руки, гравці мають обережно стиснути долоню тому, хто сидить за ними за годинниковою стрілкою
«Чарівні доторки». Уявити, що тіло — це музичний інструмент. І кожна частина тіла виконує певний звук. Тоді торкатися до дитини долонею, щоби вона співала, мугикала, кукурікала тощо
Відбивати ритм разом. Це може бути знайома пісня, також можна створювати загальний ритм (наприклад, дощу), пропонувати стукати ритм зубами, клацати язиком, відбивати долонею, ногами абощо
Обіймати один одного та цілувати різними обіймами та поцілунками (для батьків та дітей). Як-от, помаранчевими, полуничними, веселковими, квадратними тощо
Передавати предмет у колі, коли в гравців заплющені очі. Тоді — торкатися його і вгадувати, що це, чи пропонувати, як його можна використовувати
Зробити собі хатинку із подушок і ковдр
Коментарi